Карпатська літня культурологічна школа "YUNIPERUS" на Яблуницькому перевалі стартує 30 липня

НСАУ здійснює загальну координацію Карпатської літньої культурологічної школи на Яблуницькому перевалі, що стартує 30 липня та триватиме три календарні тижні. Тема акції: «YUNIPERUS. Втілення мовного простору за романом Тараса Прохаська «НепрОсті». Ідею запропоновано київським архітектурним бюро ГАРАЗД-гурт архітектури (куратори: архітектори Вадим Заплатніков і Лариса Меркулова). Часопис А+С (Київ), що виходить під еґідою НСАУ, здійснює загальну організацію та інформаційне освітлення. Будівельна компанія Кубік-С (Рахів) здійснює організацію на місці. Проект підтримано Фондом Ріната Ахметова «Розвиток України» в рамках програми грантів і3 [Ідея. Імпульс. Інновація].

Куратор Вадим Заплатніков про акцію :

Практика Літніх шкіл архітектури є традиційною в сучасному світі. Особисто авторам-ініціаторам ідеї проведення чогось подібного в Карпатах довелося взяти участь в двох подібних: в Потсдамі в 1996 (під еґідою Prince Walles's Foundation of Architecture) та в Македонії в 2007 (зорганізованою архітектурним факультетом Національної Академії Мистецтв та Архітектури в Скоп'є).

Перша з них (інше визначення: Task Force (щось на кшталт «Мозкової атаки»)) присвячувалася вирішенню радше глобальних, урбаністичних проблем — в масштабі конкретного європейського міста. Друга ставила перед собою набагато скромніші задачі — вирішити локальні проблеми маленького селища на рівні організації проходу на набережну чи місточку через струмок. Але при цьому не лише проектно, а й «під ключ», до останнього цвяху, реалізуючи свої пропозиції власними руками.

Сама ідея зорганізувати щось подібне в Карпатах влітку цього року прийшла комплексно, поєднуючи в собі декілька, так би мовити, «імпульсів». По-перше, власний досвід участі в чомусь подібному. По-друге, певна викладацька практика, усвідомлення відриву сучасної архітектурної освіти від власне життя, з його реальними викликами — включно з тима, що стосуються архітектури. Карпати як загальноукраїнський екологічний заповідник, де повітрям не дихають, а його «п'ють». Де ще залишилося автентичне населення (ті ж гуцули) зі своїми багатовіковими тяглими традиціями («жиємо на полонині, скромно, але близько до Бога»). Знов-таки загальносвітова цікавість до екології, відповідного стилю життя, а разом з тим й до дерев'яної архітектури — зокрема й традиційної карпатської, що усе більше поступається місцем, звільняючи його для фіннсько-канадійських зрубів — в їхній місцевій «попсовій» інтерпретації, псевдокультурі паралельній тому ж «Радіо Шансон».

Ну а головним поштовхом варто вважати «НепрОсті» Тараса Прохасько, — де усе це вже було мистецьки пропущено крізь себе. Міфічний Ялівець як квінтесенція Карпат та традиційного стилю життя, магічний еліксир від того малороського відчуття меншовартості — «…Раби, підніжки, грязь Москви, Варшави сміття…».

У Тома Уейтса є такі строки: «What the Hell he's building in the air?» Так само збудував « in the air» свій Ялівець Тарас Прохасько — по латино-американському елегантно та романтично, але при цьому цілком твердо стоячи на власному карпатському ґрунті. В «НепрОстих» сказано усе на цю тему й навіть більше — нема чого вигадувати. Залишилося лише це спробувати «екранізувати». Архітектурно.    

МЕТА (питання до Т. Прохасько: що й навіщо ставили собі за мету НепрОсті?):

Знайомство з Карпатами (в історико-географічно-екологічно-мітологічному та інших можливих аспектах), з традиціями місцевих поселень та їхньої архітектури, сучасним станом речей в регіоні – стиль життя з архітектурою включно. Експрес-вивчення сучасних тенденцій дерев'яної архітектури в світі. Спроба запропонувати сучасний підхід до карпатської архітектури (з врахуванням її традицій та особливостей).

ЗАСОБИ:

Занурення в Карпати на усіх можливих рівнях — аби зрозуміти місцеві традиції та проблеми. Розуміння споруди та праці архітектора не лише на проектному рівні, проходження «повного циклу» — від правильної постановки проектного завдання (згідно особливостей та потреб місцевості й її мешканців) до реалізації архітектурних ідей власними руками в процесі будівництва (звідси — відчуття матеріалу; недарма ж «архітектор» давньогрецькою означає «головний тесля»).

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Основні учасники: студенти-архітектори (орієнтовно 20–30, основний континґент з Києва та Львову + можливі волонтери з інших міст та з закордону), студенти-скульптори (2–4, з Xарківської Академії Мистецтв); постійні куратори; представники місцевої будівельної компанії-організатора.

Гості: Письменники, митці, культурологи, архітектори, актори, музиканти — з відповідними лекціями, майстер-класами, концертами, мистецькими подіями + усі ті, кому це буде цікаво.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ОСВІТЛЕННЯ: Протягом усієї події відбуватиметься фото-відеофіксація зі створенням в результаті фільма. По закінченні акції планується її масштабна презентація в Києві. Репортаж про подію буде надруковано часописом А+С (з можливим виданням спеціального окремого альманаху).

Збудовані об'єкти залишаться своєрідним меморіалом Ялівець на Яблуницькому перевалі. Нереалізовані проектні пропозиції буде також надруковано А+С. Одночасно вони являтимуть собою проектний каталог й можуть бути (повністю чи частково) реалізовані в майбутньому будівельною компанією-організатором.

ФЕСТИВАЛІЗАЦІЯ ПОДІЇ (ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ): За наявності відповідної підтримки акція могла б перерости в дещо більше – своєрідний новий карпатський екологічний фестиваль. До головної архітектурно-літературної складової могли б долучитися мистецька акція (скажімо, за участі молодих, але вже досить відомих митців на кшталт Ж. Кадирової, Л. Xоменко, Н. Білика, М. Рідного тощо); музичні вечори (від тамтешнього гуцульського фольклору до львівсько-київського джазу та рок-н-роллу); камерні театральні акції...

YUNIPERUS міг би стати щорічною карпатською акцією на тому самому місці або ж започаткувати традицію щорічних літніх архітектурних шкіл у різних регіонах України…

Докладніша інформація: yuniperus.blogspot.com

 
ФОТОГАЛЕРЕЯ
КОМЕНТАРІ