Спілка архітекторів України веде свій початок з часів майже сторічної давнини, коли творчі працівники почали гуртуватися за професійними ознаками. Вперше Спілка як самостійна організація визначилася 1918 р. і називалася вона «Товариство українських архітекторів» (ТУА). Очолив її відомий український архітектор Дмитро Михайлович Дяченко. До 1933 р. в Україні діяли розрізнені творчі об’єднання архітекторів у Харкові, Києві, Одесі та інших містах. Офіційно створення Спілки архітекторів СРСР задекларовано 1933 р. Тоді ж у Харкові був створений оргкомітет, який спрямував свої зусилля на підготовку до скликання Першого з’їзду українських архітекторів і об’єднання фахівців-архітекторів у республіканську творчу організацію, яка була створена на цьому з’їзді в Києві в червні 1937 р. Спілка архітекторів України (тоді Української РСР) стала складовим підрозділом СА СРСР.

Першим головою правління САУ було обрано архітектора Григорія Володимировича Головка, який переобирався ще на чотирьох наступних з’їздах і керував Спілкою до 1975 р., коли на черговому з’їзді головою правління було обрано Ігоря Микитовича Сєдака, який керував Спілкою протягом п’ятнадцяти років. Усього за цей період відбулося вісім з’їздів Спілки архітекторів. Організаційна структура майже не змінювалася: республіканські з’їзди скликалися раз на п’ять років; між з’їздами два рази на рік, а у разі необхідності – частіше скликалися засідання правління (пленуми). Функціонували обласні й міські відділення Спілки, а також первинні осередки в проектних організаціях. Постійно діяли творчі секції і комісії, які охоплювали всі сфери архітектурної діяльності, архітектурної науки та освіти.

Весь цей час Спілка архітекторів Української РСР перебувала у складі Спілки архітекторів СРСР і була підзвітна всесоюзному правлінню.

Незважаючи на всю складність роботи за тоталітарного режиму і непрості умови для творчої праці, старшому поколінню архітекторів України є чим пишатися. Результатом копіткої праці проектувальників були збудовані нові міста і поселення – Нове Запоріжжя, Донецьк (тоді Сталіно), Горлівка, Кривий Ріг, Макіївка, піднялися такі промислові гіганти, як металургійний комбінат у Кривому Розі, «Азовсталь» і металургійний завод ім. Ілліча в Маріуполі (тоді Жданов); з’явилися нові архітектурні ансамблі: соцмісто в Харкові, проспект В. І. Леніна і соцмісто в Запоріжжі, адміністративні центри міст Києва, Харкова, Донецька та ін.

В повоєнні роки члени Спілки архітекторів своєю працею і талантом зробили суттєвий внесок у відбудову міст і сіл України, зруйнованих під час Великої Вітчизняної війни, у створення нових міст: Сєверодонецьк, Нововолинськ, Нова Каховка, Червоноград, Дніпрорудний, Кузнецовськ, Южний, Южноукраїнськ, Енергодар, Ново-Яворівськ та інші, нових житлових районів (Русанівка, Березняки, Троєщина, Виноградар, Теремки в Києві, Павлове Поле, Салтовський в Харкові, Перемога в Дніпропетровську, Сріблястий у Львові, Космічне шосе та багато інших). За їхніми проектами було побудовано безліч житлових будинків, громадських споруд – театрів, будинків культури, палаців спорту, закладів відпочинку, охорони здоров’я, адміністративних та промислових споруд у різних галузях народного господарства.

В ці роки Спілка проводила велику роботу по оздоровленню своїх членів, організації їхнього відпочинку, туристичних поїздок. Була створена система матеріальної допомоги членам Спілки, які потребували підтримки.

Нова ера розвитку України позначилась і на житті архітектурної громадськості України. В серпні 1990 р., ще до проголошення незалежності України, за ініціативою групи членів Спілки, яку підтримала більшість обласних організацій, був скликаний IX з’їзд, за рішенням якого Спілка архітекторів України вийшла зі складу Спілки архітекторів СРСР і оголосила себе самостійною творчою організацією. На цьому ж з’їзді був прийнятий власний Статут Спілки та визначені нові напрямки її діяльності. Спілчана громада демократично обрала нове керівництво Спілки на чолі з президентом з трирічним терміном повноважень.

У період 1990–2011 рр. Спілкою керував Ігор Петрович Шпара, професор, народний архітектор України, дійсний член Академії мистецтв України.

Структура нової організації українських архітекторів залишилася традиційною, заснованою на територіально-виробничому принципі. Нововведенням стало створення президентської ради – дорадчого органу при президенті Спілки, склад якої визначає президент і затверджує пленум правління Спілки. ЇЇ члени працюють у комісіях різних напрямків, а саме: законодавчої діяльності, авторського права, архітектурної науки і освіти, міжнародної діяльності та ін.

Статутом проголошені основні завдання Спілки: вільний розвиток творчих напрямків і шкіл в архітектурі, захист авторських прав членів Спілки, збереження історичного та природного середовища, культурний розвиток і естетичне виховання населення, розвиток міжнародної співпраці архітекторів, удосконалення архітектурної освіти в Україні та ін.

Визначені також основні напрямки діяльності Спілки: організація і проведення виставок, оглядів-конкурсів, творчих обговорень об’єктів архітектури і проблем забудови міст і поселень, участь у громадсько-політичному житті України, відзначення архітекторів – членів Спілки за видатні досягнення в розвитку архітектури, здійснення необхідної господарської діяльності в межах, визначених законодавством, та ін.

В червні місяці 2012 р. Спілці архітекторів України, як єдиній всеукраїнській творчій організації архітекторів, виповнюється 75 років.

Серед творчих спілок України Спілка архітекторів є однією з найчисленніших. Сьогодні в її складі налічується 3195 членів (на 15.04.2011). У її структурі 29 (25 обласних в усіх областях України, в т. ч. Кримська Республіканська організація, а також 4 міських: Криворізька, Севастопольська, Ялтинська, Маріупольська) осередків, які охоплюють велику кількість первинних осередків у проектних та науково-дослідних інститутах, творчих майстернях, державних органах архітектури. Чисельний склад місцевих осередків такий: Київський – 1012,  Харківський – 338, Дніпропетровський – 194, Львівський – 210, Одеський – 163, Донецький – 81, Кримський – 174, інші осередки налічують від 22 і більше членів Спілки.

Центральним правлінням Спілки та її обласними підрозділами здійснюється постійна просвітницька робота в галузі архітектури і мистецтва, проводяться розгляд і творчі обговорення проектів, реалізованих об’єктів, проблем забудови міст і сіл, проектів генеральних  планів міст, об’єктів ландшафтної архітектури.

Спілка постійно бере участь у розробці програм і умов республіканських конкурсів та у їх проведенні.

2001 р. започатковано і щорічно проводиться Всеукраїнський фестиваль «Архітектура та дизайн» і в його рамках – огляд-конкурс «Премія Національної спілки архітекторів України», який став значною подією в житті архітектурної громадськості України.

Спілка є творчою організацією архітекторів загальнодержавного значення, вона завжди мала високий професійний авторитет серед  урядових структур, проектних і науково-дослідних інститутів архітектурно-будівельного профілю і постійно залучається до розробки документів, що регулюють політику держави в галузі містобудування, житлового та промислового будівництва.

Діяльність Спілки була відзначена Урядом. Рішенням Кабінету Міністрів від 8 жовтня 1998 р. № 1605, враховуючи вагомий внесок її членів у розвиток української національної культури і ствердження її традицій, Спілці надано статус «національної» в числі 8 найбільш значущих всеукраїнських творчих спілок.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1058 (10.07.1998 р.) і № 1832 (13.12.2000 р.) Спілці були передані у власність будинки архітекторів у Києві (загальнореспубліканського значення), Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Черкасах, Запоріжжі та у довічне безоплатне користування у Вінниці, Львові, Тернополі, Сімферополі, Севастополі, Кривому Розі.

За період існування Спілки багато її членів удостоєні почесних звань і високих державних нагород.

1995 р. архітектурна громадськість України отримала своє професійне свято «День архітектури України», яке встановлено Указом Президента України № 456/95 від 17 червня 1995 р. і відзначається 1 липня. Встановлення цього свята свідчить про визнання на державному рівні значення архітектури в житті суспільства і її впливу на його культуру.

Спілка здійснює для своїх членів соціально-побутові програми з оздоровлення, матеріальної допомоги. Для архітекторів-ветеранів, які мають великі особисті заслуги в розвитку архітектури і архітектурної науки, пропорційно в усіх територіальних підрозділах за клопотанням Спілки виділені державні стипендії Указами Президента і Кабінету Міністрів України, а в Києві також Київською міською державною адміністрацією.

1993 р. на Конгресі Міжнародної спілки архітекторів (МСА) в Чикаго Спілку архітекторів України було прийнято до членів МСА, яка об’єднує творчі спілки архітекторів із 115 країн світу. Спілка є також членом таких міжнародних організацій, як Архітектурна рада країн Центральної та Східної Європи і Форум спілок архітекторів країн Чорноморського регіону. Спілкування з іноземними колегами дозволяє Спілці орієнтуватися у міжнародних стандартах організації архітектурної діяльності, ознайомлюватися з прийнятими в інших країнах законодавчими і нормативними актами. За рекомендаціями Спілки її члени мають змогу  брати участь у міжнародних тематичних нарадах і конференціях з питань розвитку архітектури та архітектурної науки, архітектурних і містобудівних конкурсах, залучаються до участі у комісіях МСА, її робочих органах, що допомагає Спілці у роботі з підготовки законопроектів і постанов Уряду, пов’язаних з архітектурною діяльністю, авторським правом, багато з яких уже прийняті Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України.