«Будинки тріщатимуть і падатимуть». Заступниця голови Архітектурної палати Анна Кирій про хаос містобудівної реформи та «малі» амбіції столиці
Автор Леся Соловчук
Основний законопроєкт № 5655, у якому акумульовано всю містобудівну реформу, Верховна Рада обіцяє проголосувати вже в листопаді. Проте цей проєкт викликав шалений спротив архітектурної спільноти.
Чому архітектори вважають новостворену Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ) недостатньо прозорою та звинувачують депутатів у знищенні авторського права — про це 
відверто розповіла засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій.
У такому вигляді реформа дасть нашим містам лише бетонні гетто
Уже пів року архітектори виступають за перегляд законопроєкту № 5655, який позиціюється як містобудівна реформа. Хто писав цей проєкт і як так вийшло, що до його створення не було долучено архітекторів?
— Закон про містобудівну реформу справді писали без нашої участі. У березні цього року Архітектурну палату просто поставили перед фактом. Ми отримали лист, у якому було прямо написано, що документ готували Конфедерація будівельників України, представники будівельного ринку та Офіс простих рішень і результатів.
29 березня ми вперше побачили цей документ. Люди з Офісу простих рішень написали такі «прості рішення», від яких у нас волосся стало дибки. Бо в містобудівній реформі роль архітектора знівельовано взагалі.
Забудовники йшли до цього довго. Ще у 2011 році було ухвалено закон про регулювання містобудівної діяльності, який скасував усі погодження: містобудівні ради, пожежників, санстанції, головних архітекторів міст тощо.
Відтоді забудовнику вже не потрібні будь-які погодження проєктної документації – він будує на власний розсуд, у кращому разі дотримуючись проєкту, якщо захоче. А з ухваленням закону № 5655 ситуація лише погіршиться.
Міністерство просуває цей закон із наголосом на його прозорості, цифровізації, диджиталізації, реформі ДАБІ.
— Цифровізація — це чудово. Ми підтримуємо прозорість. Але прозорість без контролю – це хаос. Як сказав мій колега архітектор Кирило Чуйко, «якщо цифровізувати хаос – вийде цифровізований хаос».
Наші народні депутати міркують так: у нас є корупція в ДАБІ – давайте скасуємо ДАБі, і всі проблеми самі собою розв’яжуться, якщо дозволи стане легше реєструвати через електронні системи.
Хочете сказати, що ДІАМ не справляється?
— Це лише електронна система, де можна швидко отримати дозвіл на будівництво та здати в експлуатацію завершений об’єкт. Але це зовсім не про якість і безпеку об’єктів.
Наразі ми бачимо, що й сама система працює з перебоями. Вона дала зелене світло стільком скандальним проєктам, що починаєш сумніватися в її прозорості.
Один із кричущих – скандал із будинком на вул. Мирна, де замість котеджу, який за містобудівними умовами та документацією мав обмеження в чотири поверхи, приймають в експлуатацію 12-поверховий будинок. І «прозора» електронна система це пропускає.
Немає кому перевіряти, адже всі погодження скасували, а підписав цю проєктну документацію взагалі не архітектор, а інженер-проєктувальник.
Ще один скандал стався нещодавно в Харкові, де забудовник отримав дозвіл на реконструкцію кількох квартир, а в підсумку з’явився багатосекційний багатоповерховий житловий будинок класу СС-3 (високий клас наслідків), і це теж було прийнято в експлуатацію за допомогою електронної системи та підписано інженером-проєктувальником.
Сама собою прозорість не працює, коли немає жодних запобіжників і жодного контролю ані з боку автора-архітектора, ані з боку міста.
Фото: особистий архів
Анна Кирій, засновниця архітектурного бюро, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ
За матеріалами The Page