Стандарт професійної діяльності 2 «Контроль за дотриманням членами Архітектурної палати НСАУ стандартів професійної діяльності»
ПРИЙНЯТО
Президією правління
НСАУ ХХІ скликання
7 жовтня 2021 р.
(додаток 1 до Рішення)
Стандарт професійної діяльності 2
«Контроль за дотриманням членами Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України стандартів професійної діяльності»
Стаття 1. Предмет регулювання Стандарту
- Цей Стандарт встановлює механізм архітектурно-будівельного контролю за дотриманням членами Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України (АП НСАУ) стандартів професійної діяльності НСАУ.
- Вимоги цього Стандарту є обов’язковими для виконання усіма членами АП НСАУ та суб’єктами контролю,, що проводять перевірку виконання вимог стандартів професійної діяльності НСАУ.
Цей Стандарт, у разі набуття у встановленому законодавством порядку НСАУ статусу саморегулівної організації (СРО), є стандартом професійної діяльності цієї СРО обов’язковим для членів АП НСАУ, які у зв’язку з цим набудуть статусу членів СРО.
Стаття 2. Визначення термінів
- У цьому Стандарті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1 акт НСАУ — рішення керівного органу НСАУ прийняте у межах повноважень, визначених Статутом НСАУ, на підставі вимог чинного законодавства;
1.2 близький родич — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний (двоюрідний) брат, рідна (двоюрідна) сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, а також особа, яка спільно проживає, пов’язана спільним побутом і має взаємні права та обов’язки із членом АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка;
1.3 Вимога НСАУ — обов’язкова для виконання членом АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, частина акта перевірки, складеного (утвореним НСАУ) суб’єктом архітектурно-будівельного контролю за результатами проведення перевірки, що передбачає усунення порушень стандартів професійної діяльності НСАУ, чинного законодавства України, ДБН, нормативно-правових актів у сфері містобудування;
1.4 архітектурно-будівельний контроль — система здійснюваних НСАУ заходів, спрямованих на перевірку дотримання членами АП НСАУ стандартів професійної діяльності НСАУ, чинного законодавства України, ДБН, нормативно-правових актів у сфері містобудування;
1.5 послуги — послуги, які надаються членами АП НСАУ відповідно до Статуту НСАУ, Положень про АП НСАУ та її Регіональні осередки;
1.6 професійна діяльність — діяльність члена АП НСАУ з виконання робіт за відповідним напрямом професійної атестації, а також з надання послуг споживачам;
1.7 роботи — роботи з архітектурного об’ємного проектування та розроблення містобудівної документації, здійснення авторського нагляду;
1.8 споживачі — фізичні та/або юридичні особи на замовлення яких член АП НСАУ виконує роботи та/або надає послуги.
Стаття 3. Принципи архітектурно-будівельного контролю
- Архітектурно-будівельний контроль ґрунтується на принципах:
1.1 саморегулювання;
1.2 заборони дискримінації;
1.3 об’єктивності;
1.4 вичерпності підстав;
1.5 прозорості;
1.6 дотримання прав;
1.7 співвідносності.
- Принцип саморегулювання передбачає самостійне визначення НСАУ підстав для здійснення архітектурно-будівельного контролю, порядку його проведення, інших складових контролю, а також заборону незаконного втручання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами у здійснення контролю.
- Принцип заборони дискримінації передбачає гарантування реалізації членами АП НСАУ, згідно із стандартами професійної діяльності НСАУ, їхніх прав незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або інших ознак.
- Принцип об’єктивності передбачає застосування неупередженого підходу до оцінки рішень, дій, бездіяльності членів АП НСАУ, врахування під час здійснення архітектурно-будівельного контролю усіх обставин, які можуть вплинути на його результати.
- Принцип вичерпності підстав передбачає визначення НСАУ вичерпного переліку підстав для здійснення архітектурно-будівельного контролю. Перелік підстав не може містити неконкретних та/або неоднозначних формулювань, які передбачають їх розширене тлумачення.
- Принцип прозорості передбачає застосування прозорих механізмів під час здійснення архітектурно-будівельного контролю щодо членів АП НСАУ.
- Принцип дотримання прав передбачає гарантування членам АП НСАУ реалізації ними, згідно із стандартами професійної діяльності НСАУ, їхніх прав під час проведення архітектурно-будівельного контролю.
- Принцип співвідносності передбачає застосування до членів АП НСАУ засобів впливу співвідносних вчиненим ними порушенням стандартів професійної діяльності НСАУ. Такі порушення можуть виявлятись у рішеннях, діях та/або бездіяльності відповідного члена АП НСАУ.
Стаття 4. Класифікація та форма архітектурно-будівельного контролю
- Архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення перевірок.
- Перевірки класифікуються:
2.1 за ознакою планування на:
2.1.1 планові;
2.1.2 позапланові;
2.2 за ознакою місця їх проведення на:
2.2.1 виїзні;
2.2.2 невиїзні.
Стаття 5. Суб’єкти, об’єкти архітектурно-будівельного контролю
- Суб’єктами архітектурно-будівельного контролю є призначений (призначена) НСАУ згідно із цим Стандартом:
1.1 за згодою член НСАУ, який одноособово здійснює архітектурно-будівельний контроль факту вчинення об’єктом контролю (членом АП НСАУ) порушень вимог Стандартів професійної діяльності НСАУ, чинного законодавства України, ДБН, нормативно-правових актів у сфері містобудування;
1.2 комісія зі здійснення архітектурно-будівельного контролю факту вчинення об’єктом контролю (членом АП НСАУ) порушень вимог Стандартів професійної діяльності НСАУ, чинного законодавства України, ДБН, нормативно-правових актів у сфері містобудування.
2. Об’єктом контролю є дотримання членом АП НСАУ вимог стандартів професійної діяльності НСАУ, чинного законодавства України, ДБН, нормативно-правових актів у сфері містобудування під час здійснення ним професійної діяльності.
Стаття 6. Загальні правила проведення архітектурно-будівельного контролю
- Архітектурно-будівельний контроль здійснюється, як правило, у робочі дні між 09:00 та 18:00. За вмотивованою заявою члена АП НСАУ, щодо якого проводитиметься перевірка, дні (години) проведення перевірки можуть бути змінені НСАУ.
- Перевірка проводиться суб’єктами архітектурно-будівельний контролю утвореними НСАУ.
Комісія — суб’єкт архітектурно-будівельного контролю з перевірки (утворюється НСАУ), має складатися із непарної кількості членів. До складу такої комісії можуть залучатись висококваліфіковані фахівці у сфері містобудування, права тощо, знання та досвід яких можуть знадобитись під час проведення перевірки, які не є членами АП НСАУ (за їх згодою/за згодою їх керівників). У такому разі кількість залучених членів комісії з перевірки, які не є членами АП НСАУ, не може перевищувати 1/3 від її загальної кількості, а головою комісії з перевірки призначається член НСАУ. Рішення комісії з перевірки приймаються більшістю голосів її членів.
- Не може бути призначено суб’єктом контролю (включено до складу комісії з перевірки) особу, яка є близьким родичем члена АП НСАУ, щодо якого проводитиметься перевірка. У разі її призначення вона негайно зобов’язана повідомити про це НСАУ.
- За заявою члена АП НСАУ, щодо якого проводиться здійснення архітектурно-будівельного контролю, або за ініціативою суб’єкта контролю може здійснюватись фіксація перевірки за допомогою аудіо-, фото- чи відеотехніки.
- Виїзні перевірки мають проводитись у присутності члена АП НСАУ, щодо якого здійснюються заходи архітектурно-будівельного контролю, або уповноваженої ним особи.
- Суб’єкт архітектурно-будівельного контролю зобов’язаний, перед початком перевірки, вручити члену АП НСАУ, щодо якого здійснюється перевірка, копію акта НСАУ або витяг із нього, яким передбачено проведення перевірки щодо нього. Про отримання копії акта НСАУ (витягу з нього) член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, на зворотному боці має зробити запис, засвідчивши його своїм підписом та печаткою (за наявності).
- Член АП НСАУ, щодо якого здійснюються заходи архітектурно-будівельного контролю, має право відмовити у проведенні перевірки:
7.1 якщо суб’єктом контролю не дотримано вимог частини 6 цієї статті;
7.2 в інших випадках, визначених цим Стандартом.
8. Відмова у здійсненні заходів архітектурно-будівельного контролю, крім випадків передбачених у частині 7 цієї статті, забороняється. Відмовою у проведенні перевірки вважаються будь-які рішення, дії або бездіяльність члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, що унеможливлюють її проведення.
9. Строк здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю встановлюється у відповідному акті НСАУ та не може перевищувати строків, визначених цим Стандартом.
10. У разі відмови члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, у проведенні перевірки, суб’єкт контролю складає акт про відмову у проведенні перевірки (у двох примірниках). Один примірник такого акту надається під розпис члену АП НСАУ, щодо якого він складений, або направляється йому рекомендованим листом (якщо член АП НСАУ відмовляється отримати його особисто).
11. Якщо норми законів, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до законів, будівельних норм, державних стандартів і правил, правил професійної етики архітекторів, стандартів професійної діяльності НСАУ чи інших актів НСАУ, виданих в межах її компетенції, припускають неоднозначне тлумачення прав і обов’язків члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, чи суб’єкта контролю, НСАУ, висновки робляться на користь такого члена АП НСАУ.
12. Повноваження НСАУ, передбачені цим Стандартом, реалізуються Правлінням НСАУ.
Стаття 7. Планові заходи здійснення архітектурно-будівельного контролю.
- Планові заходи здійснення архітектурно-будівельного контролю проводяться на підставі та у відповідності до річного плану здійснення перевірок, який затверджується НСАУ до початку кожного календарного року.
- У річному плані перевірок НСАУ зазначаються:
2.1 об’єкти контролю;
2.2 суб’єкти контролю;
2.3 питання (предмети) перевірок;
2.4 строки проведення перевірок;
2.5 перелік (переліки) документів (інформації), що мають бути подані членами АП НСАУ, щодо яких проводитиметься перевірка;
3. До кінця першого кварталу року наступного за звітним НСАУ готує звіт про стан виконання річного плану здійснення перевірок за попередній рік.
4. Планові перевірки здійснюються за період з дня проведення останньої планової перевірки. Планові перевірки щодо конкретного члена АП НСАУ проводяться з періодичністю не частіше ніж один раз на рік.
5. Строк проведення планових заходів зі здійснення архітектурно-будівельного контролю не повинен перевищувати п’яти робочих днів. НСАУ може продовжити цей строк до десяти робочих днів у разі наявності великої кількості матеріалів, що підлягають перевірці.
6. Член АП НСАУ, щодо якого проводитиметься перевірка, має бути повідомлений про проведення планової перевірки не пізніше ніж за два тижні до її початку. Повідомлення здійснюється за допомогою поштової чи кур’єрської доставки, факсимільного або телефонного зв’язку (у тому числі шляхом надіслання SMS повідомлення), електронної пошти, Skipe або шляхом його розміщення на офіційному сайті НСАУ www.nsau.org у розділі «Норми та документи».
7. Член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, може відмовити у проведенні планових заходів зі здійснення архітектурно-будівельного контролю:
7.1 якщо її проведення у відповідний період не передбачено річним планом перевірок НСАУ;
7.2 якщо остання планова перевірка щодо нього проводилася менше ніж один рік тому;
7.3 якщо його не було повідомлено про проведення перевірки в установленому частиною 6 цієї статті порядку;
7.4. якщо наявні підстави, визначені частиною 7 статті 6 цього Стандарту.
Стаття 8. Позапланові заходи здійснення архітектурно-будівельного контролю.
- Позапланові перевірки проводяться:
1.1 за письмовим зверненням фізичних та/або юридичних осіб про порушення членом АП НСАУ вимог стандартів професійної діяльності НСАУ чинного законодавства України, ДБН, нормативно-правових актів у сфері містобудування;
1.2 у разі виявлення недостовірних даних щодо члена АП НСАУ, поданих таким членом;
1.3 для перевірки виконання членом АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, Вимог НСАУ;
1.4 у разі повідомлення про завдання членом АП НСАУ збитків споживачу внаслідок здійснення ним професійної діяльності.
2. Позапланові перевірки можуть проводитися:
2.1 за письмовим зверненням члена АП НСАУ;
2.2 у разі неподання до НСАУ, у встановлені нею терміни, членом НСАУ документів (інформації) та/або звітності, обов’язок надання яких встановлено стандартами професійної діяльності НСАУ чи іншими актами НСАУ, або — письмових пояснень про причини їх неподання;
2.3 у разі настання аварії, смерті фізичних осіб або завдання ним тілесних ушкоджень внаслідок професійної діяльності члена АП НСАУ.
3. Проведення позапланових перевірок з підстав, що непередбачені частинами 1 та 2 цієї статті забороняється. Про проведення позапланової перевірки член АП НСАУ, щодо якого проводитиметься перевірка, не повідомляється.
4. Під час позапланових перевірок перевіряються виключно ті питання, інформація про які викладена у відповідних зверненнях, повідомленнях, інших документах. Такі питання мають бути зазначені в акті НСАУ, яким передбачено проведення перевірки.
5. Строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати п’яти робочих днів. Продовження строку проведення позапланової перевірки не допускається.
6. Член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, може відмовити у проведенні позапланової перевірки:
6.1 якщо відсутні підстави, передбачені частиною 1 і 2 цієї статті, для її проведення;
6.2 щодо питань, які не зазначені в акті НСАУ, яким передбачено проведення перевірки;
6.3якщо наявні підстави, визначені частиною 7 статті 6 цього Стандарту.
Стаття 9. Виїзні та невиїзні перевірки
- Невиїзними перевірками є планові та позапланові перевірки, що проводяться суб’єктами архітектурно-будівельного контролю за місцем знаходження АП НСАУ або її відокремлених підрозділів.
- Виїзними перевірками є планові та позапланові перевірки, що проводяться суб’єктами архітектурно-будівельного контролю за місцем проживання або знаходження члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, або за місцем знаходження об’єкта архітектури, роботи та/або послуги щодо якого виконував та/або надавав зазначений член АП НСАУ.
- Інформація про виїзний чи невиїзний характер перевірки зазначається в акті НСАУ, Яким передбачається проведення архітектурно-будівельної перевірки.
Стаття 10. Акт перевірки
- 3а результатами проведення перевірки суб’єктом архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки у двох примірниках.
- Акт перевірки має містити відомості про:
2.1 дату та місце його складання;
2.2 строк проведення перевірки;
2.3 підставу проведення перевірки;
2.4 акт НСАУ, яким передбачено проведення перевірки;
2.5 суб’єкта архітектурно-будівельного контролю;
2.6 об’єкт контролю;
2.7 питання (предмет) перевірки;
2.8 перелік документів (інформації), що подавались членом АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка;
2.9 стан виконання вимог стандартів професійної діяльності НСАУ, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення;
2.10 обставини, що стосуються питань (предмета) перевірки;
2.11 висновки з відповідним мотивуванням;
2.12 Вимоги НСАУ (у разі наявності);
2.13 рекомендації відповідному члену АП НСАУ щодо здійснення ним професійної діяльності (у разі наявності), а також інші відомості.
Усі порушення і недоліки, виявлені під час перевірки, мають бути викладені в акті перевірки на підставі перевірених даних та супроводжуватись письмовими поясненнями члена АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка. Про ненадання відповідних пояснень щодо виявлених порушень або про вчинення перешкод під час проведення перевірки суб’єкт контролю в акті робить відповідний запис.
Акт перевірки складається із дотриманням об’єктивності, неупередженості, однозначності, чіткості та точності опису виявлених фактів.
Не допускається включення до акта перевірки непідтвердженої інформації, необґрунтованих висновків і суб’єктивних припущень.
Якщо під час перевірки не виявлено порушень, то в акті робиться відповідний запис.
Акт має складатися на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок. В акті не допускаються виправлення, закреслення.
- В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються суб’єктом архітектурно-будівельного контролю (всіма членами комісії з перевірки) та членом АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка. Якщо член АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями.
Акт у день його підписання реєструється в журналі обліку актів.
Після підписання акта перевірки та його реєстрації (у той самий день) один його примірник вручається члену АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, під розпис, а другий зберігається у НСАУ.
У разі відмови члена АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, підписати акт суб’єкт контролю вносить до цього акта відповідний запис. Після реєстрації один примірник акта перевірки не пізніше наступного робочого Дня надсилається члену АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, рекомендованим листом.
Зауваження щодо перевірки додаються до акта перевірки в письмовій формі або надсилаються на адресу НСАУ не пізніше ніж у триденний строк з дня підписання (отримання) вказаного акта. Зауваження щодо проведення перевірки є невід’ємною частиною акта перевірки.
- Суб’єкт архітектурно-будівельного контролю має протягом двох робочих днів з дня отримання зауважень щодо акта перевірки розглянути їх та про результати розгляду письмово повідомити члена АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка. Розгляд зауважень може здійснюватися за участю члена АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка.
- У разі якщо член АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, відмовляється отримати один примірник акта перевірки, то в день надходження до НСАУ повідомлення про невручення суб’єкт контролю вносить до акта відповідний запис.
- У разі потреби Вимоги НСАУ можуть викладатися окремим документом.
- Вимога НСАУ може бути оскаржена до Апеляційної комісії НСАУ членом АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, протягом 10 робочих днів з дня коли він з нею ознайомився або мав змогу ознайомитися.
Стаття 11. Наслідки невиконання (неналежного виконання) Вимоги НСАУ та складення акта про відмову у проведенні перевірки
- Вимога НСАУ виконується згідно з визначеними у ній порядком та строки.
- У разі невиконання або неналежного виконання членом АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, Вимог НСАУ, до нього застосовується один із таких заходів впливу:
2.1 оголошення попередження;
2.2 публічно оголошення суворого попередження;
2.3 призупинення дії Кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця;
2.4 скасування дії Кваліфікаційного сертифіката виконавця та позбавлення членства у АП НСАУ.
Якщо протягом року з дня застосування заходу впливу до члена АП НСАУ не буде застосовано інший захід впливу, то він вважається таким, що не мав заходів впливу.
Якщо член АП НСАУ не допустив нових порушень стандартів професійної діяльності НСАУ, то захід впливу може бути знятий НСАУ до закінчення одного року, але не раніше ніж через 6 місяців від дати вчинення порушення.
- Застосування до члена АП НСАУ заходів впливу (крім позбавлення його Сертифіката та членства у АП НСАУ) не позбавляє його обов’язку виконати Вимогу НСАУ згідно з визначеними у ній порядком та строки. У такому разі строк виконання Вимоги НСАУ починає рахуватися від дня застосування заходу впливу.
- У разі повторного невиконання або неналежного виконання Вимоги НСАУ до відповідного члена АП НСАУ може застосовуватися більш суворий захід впливу.
- За кожне порушення Вимоги НСАУ може бути застосований лише один захід впливу.
При обранні виду заходу впливу НСАУ має враховувати обставин, за яких не виконано або неналежно виконано Вимогу НСАУ.
- У разі складення акта про відмову у проведенні перевірки До члена АП НСАУ, щодо якого він складений, застосовується один із заходів впливу, визначений частиною 2 цієї статті.
Застосування до члена АП НСАУ заходів впливу (крім позбавлення його Сертифіката та членства у АП НСАУ) не позбавляє його обов’язку допустити суб’єкта архітектурно-будівельного контролю до проведення, відповідної перевірки. Якщо протягом 5 календарних днів з дня отримання членом АП НСАУ примірника акта про відмову у проведенні перевірки відповідну перевірку не буде розпочато з вини члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, НСАУ може застосовувати більш суворий захід впливу до нього.
Стаття 12. Права та обов’язки члена АП НСАУ
- Член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, має право:
1.1 вимагати від суб’єкта архітектурно-будівельного контролю та НСАУ дотримання вимог стандартів професійної діяльності НСАУ та вимог чинного законодавства;
1.2 на отримання, перед початком проведення перевірки, від суб’єкта архітектурно-будівельного контролю копію акта НСАУ або витягу із нього, яким передбачено проведення перевірки, а також пред’явлення суб’єктом архітектурно-будівельного контролю (членами комісії з перевірки) документа, що посвідчує його (їх) особу;
1.3 відмовити у проведенні перевірки згідно із цим Стандартом;
1.4 бути присутнім під час проведення виїзної перевірки;
1.5 на гарантування конфіденційності згідно із цим Стандартом;
1.6 одержувати один примірник акта перевірки та Вимоги НСАУ (викладеної у разі потреби окремим документом), акта про відмову у проведенні перевірки, ознайомлюватися з ними та висловлювати до них свої зауваження;
1.7 виконуючи рекомендації суб’єкта архітектурно-будівельного контролю, отримувати від нього консультації, що стосуються питань (предмета) перевірки;
1.8 оскаржувати до Апеляційної комісії НСАУ неправомірні дії суб’єкта контролю та Вимоги НСАУ;
1.9 замовити дослідження згідно із статтею 14 цього Стандарту;
1.10 користуватися іншими правами, визначеними цим Стандартом.
2. Член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, зобов’язаний:
2.1 допустити суб’єкта архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, якщо інше не передбачено цим Стандартом, та створити необхідні умови для проведення перевірки;
2.2 виконувати Вимоги НСАУ;
2.3 надавати суб’єкту архітектурно-будівельного контролю, у визначених ним порядку і строки, особисто завірені документи (інформацію), що є необхідними для проведення перевірки, а також звітність, обов’язок надання якої встановлено стандартами професійної діяльності НСАУ чи іншими актами НСАУ, письмові пояснення, довідки, інші відомості, що стосуються питань (предмета) перевірки;
2.4 надавати по акту суб’єкту архітектурно-будівельного контролю об’єкти дослідження;
2.5 виконувати інші обов’язки, визначені цим Стандартом.
Стаття 13. Права та обов’язки суб’єктів архітектурно-будівельного контролю НСАУ
- Суб’єкт архітектурно-будівельного контролю має право:
1.1 вимагати від члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, у тому числі визначати для цього необхідний порядок і строки:
1.1.1 усунення виявлених порушень вимог стандартів професійної діяльності НСАУ;
1.1.2 припинення рішень, дій чи бездіяльності, які перешкоджають проведенню перевірки;
1.1.3 подання завірених ним документів (інформації), що є необхідними для проведення перевірки, а також звітності, обов’язок надання якої встановлено стандартами професійної діяльності НСАУ чи іншими актами НСАУ;
1.1.4 подання письмових пояснень, довідок, інших відомостей, що стосуються питань (предмета) перевірки;
1.2 призначати дослідження згідно із статтею 14 цього Стандарту, а також отримувати у члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, об’єкти дослідження згідно із цим Стандартом;
1.3 через НСАУ звертатися до третіх осіб (у тому числі інших саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності) з проханням надати інформацію (документи), необхідність у якій (яких) виникла під час проведення перевірки;
1.4 фіксувати процес проведення перевірки чи кожної окремої дії засобами аудіо- фото- та відеотехніки;
1.5 ознайомлюватися з необхідними для проведення перевірки документами та одержувати від члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, пояснення, у тому числі письмові, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки, а у разі необхідності їх копії;
1.6 користуватися іншими правами, визначеними цим Стандартом.
- Суб’єкт архітектурно-будівельного контролю зобов’язаний:
2.1 повно, об’єктивно та неупереджено проводити перевірку у межах повноважень, передбачених цим Стандартом;
2.2 перед початком проведення перевірки пред’явити члену АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, копію акта НСАУ або витягу із нього, яким передбачено проведення перевірки, а також документ, що посвідчує його особу (членів комісії з перевірки);
2.3 проводити перевірки згідно із цим Стандартом та, за їх результатами, складати акти перевірок;
2.4 дотримуватися правил професійної етики архітекторів та норм моралі у взаємовідносинах із членом АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка;
2.5 не втручатися та не перешкоджати професійній діяльності члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, під час проведення перевірки. Не вважаються втручанням та перешкоджанням реалізація суб’єктом архітектурно-будівельного контролю повноважень, визначених цим Стандартом;
2.6 забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці, що стає доступною під час проведення перевірки, та дотримуватись вимог Закону України «Про інформацію»;
2.7 ознайомити члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, з результатами перевірки;
2.8 надавати члену АП НСАУ, щодо якого проводилася перевірка, рекомендації щодо питань (предмета) перевірки;
2.9 виконувати інші обов’язки, визначені цим Стандартом.
Стаття 14. Дослідження та його об’єкти
- Для цілей цього Стандарту дослідженням вважається будь-яка експертиза, дослідження спеціаліста чи інша діяльність, у тому числі професійна оціночна діяльність, що виконуються особами, які мають спеціальні знання, уміння, навички, з метою встановлення обставин, що стосуються питань (предмета) перевірки та не можуть бути встановлені суб’єктом контролю.
- Об’єктами дослідження є зразки (матеріали) та/або документи, що необхідні для її проведення. Після проведення дослідження його об’єкти повертаються їх власнику, крім випадків коли проведення дослідження вимагало їх знищення та/або суттєвого пошкодження.
- Призначення дослідження здійснюється за рішенням суб’єкта архітектурно-будівельного контролю, погодженого із НСАУ. Отримання від члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, об’єктів дослідження здійснюється на підставі акта.
Дослідження може бути замовлене членом АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка.
- Витрати на проведення дослідження здійснюються згідно із статтею 15 цього Стандарту.
Стаття 15. Витрати з проведення перевірок
- Витратами з проведення перевірок є:
1.1 витрати на проведення дослідження;
1.2 витрати на транспорт, на проживання суб’єкта архітектурно-будівельного контролю (членів комісії з перевірки утвореної НСАУ) та члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка;
1.3 інші витрати, яких зазнає НСАУ та/або член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, пов’язані із здійсненням перевірки.
2. Витрати на проведення дослідження покладаються на члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, якщо він його замовив. В інших випадках такі витрати покладаються на НСАУ, якщо інше не встановлено домовленістю між НСАУ та її членом.
3. Витрати, що їх зазнає:
3.1 НСАУ, покладаються на останню, якщо інше не встановлено домовленістю між НСАУ та її членом, щодо якого проводиться перевірка;
3.2 член АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, покладаються на останнього, якщо інше не встановлено домовленістю між НСАУ і таким членом.
Стаття 16. Гарантії конфіденційності
- Особи, що входять до складу органів управління НСАУ, працівники її виконавчого апарату, а також суб’єкти архітектурно-будівельного контролю не мають права без згоди:
1.1 члена АП НСАУ, щодо якого проводиться перевірка, поширювати конфіденційну інформацію про нього, якщо інше не встановлено законом;
1.2 третіх осіб, поширювати щодо них конфіденційну інформацію, якщо інше не встановлено законом.
2. Обробка та захист персональних даних здійснюється відповідно до Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» та інших нормативно-правових актів.
Президент
Національної спілки
архітекторів України О.П.Чижевський