1. Україна – новий Бастіон Свободи у Європі, архітектура якого, є складовою Національної культури українців. Україна готова і повинна реалізувати нову суспільно-економічну модель, стати інвестиційно привабливою платформою для розвитку науки та впровадження сучасних світових технологій;

2. Роль архітекторів та урбаністів є вирішальною у процесах відновлення та містобудівного розвитку повоєнної України. Якість нового архітектурного образу українських міст та їх інфраструктури можуть стати взірцем динамічного розвитку та стимулом для об’єднання у великій родині усіх вільних європейських народів;

3. Необхідно сприяти збалансованому просторовому розвитку міст, розробляючи їх основну містобудівну документацію (історико-архітектурні опорні плани, генплани міст, зонінги районів, урбаністичні стратегічні прогнози тощо) на базі оновленої Генеральної схеми планування території України, імплементуючи європейську нормативну базу, враховуючи національні традиції та історичні культурних надбання України;

4. Відновлення ушкоджених міст та їх агломерації слід починати зі створення комплексної концепції інтегрованого розвитку, яка повинна давати можливість долати «болючі старі проблеми» (розвиток здеградованих промтериторій, прокладання транспортних коридорів, резервування рекреаційних зон тощо). Така концепція повинна спиратися на Стратегію нової економічної доктрини, як запоруки успішної реформи модерної України. Для реалізації цієї Стратегії, треба сприяти вдосконаленню фаховості управлінських структур і створювати для цього необхідні умови на місцевому рівні. Зокрема, сприяти формуванню нових місцевих правил забудови, що базуються на європейських устремліннях нашої Держави;

5. Для прискорення відновлення української економіки необхідно запроваджувати вільні економічні зони, податкові пільги, законодавчу дерегуляцію тощо. Слід переосмислити значення територій транскордонних коридорів та портів надаючи їм сучасного змісту в нових геополітичних реаліях;

6. Необхідно збалансувати розвиток великих і малих міст шляхом перерозподілу їх ресурсів і коштів, покращити їх екологічний стан. Слід визначати території можливих інноваційно-індустріальних парків, щоб максимально швидко зберегти та відновити виробничий потенціал країни шляхом розроблення нової містобудівної документації щодо розвитку промислових зон, промислових районів, груп підприємств з можливістю формування технопарків, індустріальних (промислових) парків, виробничих та інноваційно-технологічних кластерів. Фундаментальні зміни технологічних напрямків розвитку великих міст Української держави повинні бути скеровані на їх максимальну енергетичну незалежність та впровадження відновлювальних джерел енергії.

7. Малі міста завжди були хранителями національної культури і кузнею кадрового резерву нашої Батьківщини. Тому звертаємо увагу на пріоритетний розвиток малих населених пунктів, їх інженерно-транспортної інфраструктури та якісного соціального забезпечення.

8. Вирішення проблеми внутрішньо переміщених осіб та забезпечення житлом людей, які повертатимуться у зруйновані ворогом міста, слід робити поетапно. Необхідно суттєво збільшити (а подекуди й створити) фонди соціального житла в структурі комунального та державного майна. Ці фонди повинні складатися не лише з соціальних квартир та гуртожитків, але й із помешкань у нових житлових комплексах (шляхом викупу Державою недобудованого житла, як інвестицію в будівельну галузь), а також будинків-садиб у селах та малих містах (для багатодітних сімей і переселенців з сільських місцевостей). Надавати перевагу розселенню у наявний житловий фонд, вирішуючи демографічні проблеми малих містечок та сіл. Розселення тимчасово переміщених громадян у тимчасових містечках розглядати виключно як вимушений захід, використовуючи лише збірно-розбірні універсальні модулі;

9. Необхідно залучати громади міст, в яких не велися активні військові дії, для створення нових робочих місць в режимі максимального економічного та адміністративного сприяння. Зокрема, запроваджувати ринкові механізми для перенесення до них промислових підприємств з територій країни, що зазнали значних руйнувань логістично-транспортної та інженерної інфраструктури. Для прискорення відновлення української економіки треба також запроваджувати вільні економічні зони, податкові пільги, законодавчу дерегуляцію тощо;

10. Слід активно використовувати потенціал професійної спільноти архітекторів: громадську мережу НСАУ та Архітектурну Палату, як патріотично налаштоване експертне середовище, Це дасть можливість у найкоротші терміни створити нову, унікальну, впізнавану у цивілізованому світі Архітектуру повоєнної України. Необхідно також розвивати ініціативи, спрямовані на інтеграцію та популяризацію через мас-медіа основних принципів становлення архітектури нової України в політику регіонального та місцевого самоврядування із якнайширшим залученням суб’єктів господарювання, інвесторів, Міжнародних фінансових фондів, Міжнародної спілки архітекторів та усіх інших активних представників громадянського суспільства України та Світу.

ПРОГРАМА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Дана програма це лише документ у сфері архітектури та містобудування. Для повноцінного її впровадження повинна бути загальнодержавна концепція на усі галузі господарства (т.зв. «Український План Маршала»).

Першочергово та невідкладно необхідно:

1. Створити відповідну робочу групу для напрацювання належних Постанов КМУ та Законопроєктів ВРУ щодо реформування законодавчої платформи України в умовах післявоєнного періоду в галузі містобудування, землеустрою, промисловості та будівництва.

2. Затвердити Комплексний план модерного розвитку України на рівні Кабінету міністрів.

3. Розробити та затвердити Законопроєкти, які забезпечать прискорене реформування юридично-правової основи стрімкого та модерного розвитку України, відповідно до унікальних умов та можливостей майбутнього післявоєнного десятиліття із створенням нового обличчя сучасної європейської держави. Особливу увагу слід звернути на деструктивні наслідки законопроекту №5655, який у чинній редакції гальмуватиме всі необхідні прогресивні зміни. А тому існує нагальна потреба у якісно нових законодавчих ініціативах.

4. Створити (провести корегування) Генеральної схеми планування території України з врахуванням розміщення основних стратегічних об’єктів в галузі: авіації та космосу, важкого та легкого машинобудування, ІТ-центрів, магістральних напрямків інженерної та транспортної інфраструктури, енергетичних комплексів та окремих структур, які забезпечуватимуть функціонування незалежних енергетичних систем міст, сільськогосподарських територій та їх резервів, територій стратегічних підземних надр і розміщення підприємств їх переробки без права приватизації цих територій, спеціальних режимних територій, що пов’язані з обороноздатністю держави, ефективну мережу об’єктів цивільного захисту населення інші ключові позиції загальнодержавного значення. Ці заходи гарантуватимуть стабільність і розвиток безпеки та економіки держави, будуть спрямовані на стабільний та прогресуючий добробут її громадян.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Фонди світових установ на відновлення держави та економіки, репараційні кошти повернуті агресором, інвестиції приватних осіб, компаній, корпорацій, державних та місцевих бюджетів.

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ

1. Створення умов для забезпечення громадян України доступним соціальним житлом (розвиток житлового фонду комунальної та державної власності);

2. Поетапне відновлення інженерної та логістичної інфраструктури (в т.ч. будівництво концесійних швидкісних автомагістралей), а також мережі об’єктів для формування стратегічних резервів життєзабезпечення держави;

3. Відновлення та збереження історичних пам’яток та їх комплексів (створення окремого міністерства з цією метою);

4. Реновація промислового потенціалу (активна державна підтримка ринковими механізмами приватних ініціатив);\

5. Будівництво об’єктів соціальної інфраструктури (як державної, так і недержавної форм власності);

6. Пріоритетне надання переваги інноваційним технологіям вітчизняного та зарубіжного виробництва, які сприятимуть досягненню енергетичної незалежності малих та великих міст;

7. Розроблення та запровадження реформи у фіскальних органах, дозвільних процедурах, органах держнагляду, з метою зменшення податкового тиску та спрощення надання пільгових кредитів, позик, довготермінових іпотек тощо, що сприятиме розвитку архітектурно-будівельної галузі країни та економіки загалом.

Авторська група розробників концепції:

Микола ШЕРЕМЕТА

Ігор КУЗЬМАК

Юрій ДЖИГІЛЬ

Богдан ГОЙ

Юрій ГОРАЛЕВИЧ

Василь ПЕТРИК

Тамара МАЗУР

Голова правління ЛОО НСАУ ШЕРЕМЕТА М.Д.

м. Львів, 26.03.2022 р.