Повідомлення віцепрезидента НСАУ Олени Олійник про Асамблею МСА в Мадриді

Війна на міжнародному архітектурному фронті
Нарешті зібралася з силами і з духом, тепер тільки лишилось підібрати слова, щоб описати свої враження від Генеральної Асамблеї в Мадриді. Як ви пам’ятаєте, я вже майже три місяці — поки йде війна — борюся з UIA за те, щоб союз архітекторів росії виключили із UIA або хоча би призупинили членство, як країни-агресора. Я написала чотири звернення до секретаріату і відповіла на безліч листів, переважно заздрісних («чому ви не засуджували нікого, коли були В’єтнам, Палестина, Сараєво, Сирія і тд., а зараз підтримуєте Україну?») або фальшиво-гуманістичних («ми за мир, ми поза політикою»).
Навіть Чижевський написав листа напряму президенту рашистських архітекторів Шумакову з проханням виступити з протестом, на що той, звісно, не відповів, але через місяць накатав на нас кляузу в секретаріат МСА, що ми русофоби і що через наші звернення вони не хочуть підключитись до чергового мітингу ІІ Регіону. Тобто це ми винні.
На цьому мітингу всі обговорювали наші звернення, але Віце-Президент нашого Регіону Істелліанна Атанасова не дала поставити його на голосування. Тобто питання не вирішилось.
Але до нашої позиції підключилися Балтійські країни (BAUA) на чолі з Президентом Спілки архітекторів Литви незламною Рутою Лейтенанте (Rūta Leitanaitė), а пізніше – Польща (Jerzy Grohulski, Biś Lisowski). Вони підняли це питання знову на засіданні Ради UIA (нас там не було, бо це закрите зібрання). Там історія приблизно повторилась – крики, скандали, звинувачення. Питання відклали на Генеральну асамблею. Це вже на оцю в Мадриді.
Перед Генеральною Асамблеєю наші ряди несподівано поповнились цілим рядом країн. Мудрі Північні країни (Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Фарерські острови) об’єднались з Балтійськими країнами, Польщею, Німеччиною, Канадою і навіть США. Потужний альянс, правда ж? Ці спілки архітекторів склали такий собі Motion – звернення до UIA стосовно членства Росії. Цікаво, що це звернення було складено без участі України, — я навіть цей текст побачила лише за два дні до ГА.
Текст досить короткий. Там вони процитували Преамбулу UIA, прийняту в 1985 році, де було написано таке: «Преамбула має значення лише у світі, де існує мир між народами. Найбільшим обов’язком урядів по відношенню до людства є збереження миру як основи реалізації потреб і сподівань людей у всьому світі. Уряди повинні припинити виробництво для війни і використовувати свої ресурси для покращення умов для всього людства.» А далі вони пишуть, що МСА рішуче засуджує війну, яку веде Російська Федерація проти України, і на знак солідарності з нами пропонують: лишити статус членства союзу архітекторів росії незмінним, оскільки МСА є для архітекторів усіх націй, проте Інституційну участь союзу архітекторів росії в МСА з цієї дати тимчасово припинити, до того моменту, коли Російський Союз архітекторів у письмовій формі зможе засвідчити, що вони дотримуються преамбули МСА і підпишуть цю заяву. Тобто навіть не виганяти рашу, а лише просити їх підписати Преамбулу МСА! І тільки якщо вони не погодяться, тоді призупинити членство (повний текст англійською у фото).
Тут принагідно слід ще сказати, що рашисти не були присутні на Генеральній асамблеї. По-перше, вони не сплатили внески, мотивуючи тим, що їм не дозволяють банківські санкції, по-друге, вони не змогли прилетіти фізично знову-ж таки через санкції, а чому вони не приєднались он-лайн, цього я не знаю.
Ну ось. Асамблея. Другий день. Виходять стрункі високі дівчата з нордичних і балтійських країн і виголошують ту заяву. Президент питає, хто хоче виступити. Піднімають багато рук, і ми всі втрьох також. Я навіть встала, щоб мене було видно. Коли нас аж троє, звісно, Хосе Луїс змушений був все-таки надати нам перше слово. Аня Кирій вже постила відео виступу, але це важливо в контексті.
Отже, Чижевський представився, далі виступила я, сказавши,що ми, без сумніву, підтримуємо це звернення, а Аня трохи доповнила про Україну взагалі. Мій текст був такий: «All ukrainian architects and our delegation, of course, support the motion of North countries. We are confident that such a position will strengthen the authority of UIA and demonstrate its humanity and democracy indeed.This motion addressed to Russian Union of architects emphasizes that real unity and democracy cannot be out of politics. Unfortunately.
And it is the same what we wrote three times to UIA and even to russian colleagues іn the beginning of the war. We asked them to comment this situation and to protest against the war. But they didn’t answer us until now.
So, we are very grateful to all colleagues who support Ukraine. But the main support which we expect from UIA would be to suspend the membership of Russian Union of architects in UIA and to separate it from all UIA’s activities as the representative of the aggressor country. We have to show to the entire civilized world at last that we are standing for peace and are against terrorism and genocide.»
Українською «Усі українські архітектори та, звісно, наша делегація підтримують Звернення північних країн. Ми впевнені, що така позиція зміцнить авторитет МСА та насправді продемонструє її людяність і демократичність. Це звернення до Спілки архітекторів Росії підкреслює, що справжня єдність і демократія не можуть бути поза політикою. На жаль.
І це саме те, що ми тричі писали в МСА і навіть до російських колег на початку війни. Ми просили їх прокоментувати ситуацію та протестувати проти війни. Але вони досі нам не відповіли.
Тож ми дуже вдячні всім колегам, які підтримують Україну. Але головною підтримкою, яку ми очікуємо від МСА, було би припинення членства Російської спілки архітекторів в МСА та відокремлення її від усієї діяльності МСА як представника країни-агресора. Ми повинні нарешті показати всьому цивілізованому світу, що ми виступаємо за мир, і ми проти тероризму та геноциду.» Далі виступила Аня Кирій, вона свій виступ вже оприлюднила також.
Після того ми гордо сіли на свої місця, і тут почалось. Таке враження, що виступили всі, хто був проти, а їх було немало. Годині півтори тривало це закидання камінням. Виступили майже всі африканці, деякі країни Південної Америки (з Уругваю тітка особливо старалася), Туніс, Північна Корея,Турція, Греція, Франція та інші. Слухати це було неймовірно боляче. Ці фальшиві співчуття на початку кожного виступу: «Ми, безумовно, підтримуємо Україну, але…» Всі вони в основному говорили те, що я вже чула й читала – чому ми раптом підтримуємо Україну, коли стільки років терпіли подібні «конфлікти»? І взагалі, ми за мир в усьому світі. І поза політикою. Колишній президент Василіс Сгутас з екрану нагадав, що в 1985 році призупинили членство ПАР за апартеїд, і нічого, вона відновилась через пару років. Але поспішно сказав, що мабуть зараз такого вже не варто робити.
Отже, перше голосування було всього лише за те, чи варто ставити це Звернення на голосування! Результат був очікуваний – дві третини проти. Правда, наші друзі з Іспанії підняли галас, що двох третин голосів таки немає, отже, рішення не прийняте. Після недовгої сварки поставили на голосування другий раз, і все-таки затвердили – не голосувати за це звернення.
Отже, висновки. Про що це свідчить? Що більшість країн надалі або залежні від росії, або співпрацюють з нею, або їм начхати, але їх примусили ті, кому не начхати. Дві третини серед архітекторів світу не вважають росію агресором і продовжують з нею співпрацювати. В цілому для МСА це страшенний сором, бо мало лишилось в світі культурних організацій, які ще не вигнали росію. Але, з іншого боку, питання України і тим більше НСАУ ще ніколи так довго і і жагуче не обговорювалось в МСА. Так само, як і можливість виключення звідти раші. Я особисто втратила кілька людей, яких я вважала своїми друзями – з Турції, з Греції, з Анголи, Конго та інших. Але, з іншого боку, ми отримали неймовірних друзів з Норвегії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Литви, не кажучи вже про Польщу. І за це їм величезне спасибі. Ми не припиняємо членства в МСА, будемо боротися далі. Нас уже прийняли в АСЄ, а це набагато вагоміше. І, нарешті, всі ті, хто навіть виступав проти, обіцяли нам свою підтримку — що ж, wellcome. Двері відкриті, як кажуть в НАТО.